Подорожувати завжди цікаво, повчально та захоплююче.Цього разу подорож вела до старого мальовничого міста-фортеці Кам'янець-Подільський. Ще було зовсім темно, як біля школи згуртувалися батьки, учні та вчителі. Учні отримали останні настанови від батьків та вчителів. Отож за планом мали вирушати о 5 годині ранку. Проте, як кажуть в народі: якби знав , де впадеш, то сіна підстелив.. Вчителі перевірили , чи нікого не забули, та діти є діти: двійко хлопчиків запізнилися на добрих півгодини, сказавши, що не пам'ятають, як годинник опинився на кухні... Сміх та й годі!
Отож вирушили..Як відомо, найкраще під час далекої подорожі в автобусі спозаранку відпочивається із закритими очима, тобто дрімаючи.. Я вас запевняю, це непритаманно нашим діткам. В хід пішли телефони,планшети, секрети на вушко, згодом- по всьому автобусі...Невдовзі заспокоїлись..Навіть дехто задрімав..Перед Ситковецьким переїздом за вікном помітили яскраве зарево від палаючого автобуса військових (горіла шина). Тепер уже всім точно не до сну: на відстані кожен радив, що робити в такій ситуації..Аж тут сталося ЧП: учневі 6-Б класу Юркові стало зле, біль в животі не вщухав. Не знали., що робити- викликали швидку допомогу з Гайсина, бо саме звідси ми виїхали в далеку дорогу. Вимушена "екстренна" допомога прибула за хвилин 40..Усі переживали. Врешті Юрка забрали до лікарні..До Вінниці всі мандрівники поринули до володінь Морфея.
ДАЛІ БУДЕ
Немає коментарів:
Дописати коментар